Хто це такі?
Підлітки-камікадзе — це термін, який часто використовується для опису молодих людей, які свідомо йдуть на надзвичайно небезпечні або самогубні вчинки, зазвичай через відчай, психічні проблеми або через вплив оточення. У більш широкому сенсі це можуть бути підлітки, які демонструють надмірну ризиковану поведінку без усвідомлення або ігнорування можливих наслідків.
Основні ознаки 1. Емоційний або психологічний стрес2. Вплив оточення або соціальних мереж3. Бажання уваги4. Романтизація самопошкодження або смерті5. Низька самооцінка та відсутність підтримки
Чому так відбувається?
" Мало хто знає, що найбільш системний документ по військово-патріотичному вихованні в Україні – досі чинний – підписаний зрадником Медведчуком. Що на болотах за останні 10 років системно збудували більше десятка загальнодержавних молодіжних рухів із фінансуванням в сотні мільйонів доларів щорічно (гроші вкладались найбільше не просто саме в ці рухи, а в їхню інституційнку та інфраструктуру).
А що у нас? Менше 10 системних організацій, які є носіями цінностей та здатні їх формувати серед молоді, не стали - як би хотілось - рухами. Вони скорочують свою діяльність. І головний виклик у них не як створити нові осередки та залучити більше дітей до ціннісного виховання, а як знайти бодай якісь гроші, щоб організація могла продовжувати діяти бодай в штатному довоєнному режимі.У результаті – оціночно – в нас більше 95% підлітків соціальні егоїсти. І вакуум легко заповнюється простими московськими наративами та грошима. Навіть в Івано-Франківську. Через Тік-ток накручують, через телеграм вербують. Ви здивується, але й негайна заборона цих двох соціальних мереж в Україні лише призупинить процес і легку вербовку, але без великих національних молодіжних мереж у сотні тисяч дітей це буде лише тимчасовий захід.
Молодіжні мережі «старих» країн ЄС мають повну базову інституційну підтримку від своїх держав (у нас таку, якщо повезе, хіба надає Німеччина…). Включно з компенсацією державою їх внесків у відповідні європейські молодіжні асоціації, як у Естонії (практична, а не словесна євроінтеграція молоді). В Естонії все це будували системно 30 років. Литва будує 15 років, бо після вступу в ЄС третина молоді тупо виїхала і зараз більшість школярів десь теж хочуть виїхати (і це з країни, яка вже в ЄС та НАТО). Литва поки наздоганяє потихенько Естонію, навіть наших експертів вербують та пропонують роботу.
В умовній Норвегії 80% молоді включені в суспільне життя, а залучення решти 20% дотягують грантами на активності із незалученими. Ще раз – гранти не є там основним інструментом. Основну роботу роблять молодіжні мережі побудовані там більше сотні років тому, із своїми ендавментами, будинками для молоді і навчальними польовими центрами. В одній Великобританії біля 500 000 скавтів, а ще десь 250 000 кадетів (спрощений скавтинг у військових одностроях).
А молодіжних рухів там значно більше, включно із молодіжними партійними осередками в університетах, які виховують майбутніх Теччер (у нас таких не буде, бо прямо заборонені законом). У Франції одних лише молодіжних працівників під чверть мільйона і щорічно готуються десятки тисяч нових. А є ще «Громадянська служба» через яку держава наймає сотнями тисяч молодих людей на волотерство за мінімальну.
Як допомогти?
Що можна зробити в Україні – щоб швидко, окрім заборони двох вище згаданих мереж?
1. Для початку - запустити багато грошей в інституційну підтримку організацій, які вже працюють. Вони мають думати не про те, де знайти гроші (а це смішні для держави суми), а як охопити більше молоді активною суспільною працею. Для початку 2-5 мільйонів доларів в рік вистарчить, бо по великому рахунку і нема особливо що масштабувати, окрім кількох організацій, які регулярно публікують некрологи загиблих на фронті своїх активістів та вихованців.ю, а не фоточки з конференцій десь за кордоном. 2. З допомогою молодіжних мережевих організацій серйозно вкластись в «Джуру», яку цього року – як оповідають - вперше за багато років взагалі без грошей залишили. Ця мережа у понад 70 000 підлітків має координуватись не профільним заступником Міносвіти, який – при всій повазі – поняття не має що це таке і для чого. А, як у нормальних країнах НАТО – мінімум бойовим полковником, призначеним Міноборони.3. Створити і запустити потужну соціальну кампанію – і не «загальну», а дуже конкретну по перших двох пунктах. І не для дітей, а для волонтерів, яких ще треба відповідно вишколити. На жаль, на цьому список швидких рецептів вичерпується. Бо навіть московити із своїми бездонними ресурсами на війну створювали інструменти й запускали молодіжні загальнодержавні мережі упродовж останніх 10 років, вкладаючи сотні мільйонів доларів щорічно (лише торік офіційно більше мільярда рублів із держказни)
Варто знати!
Як захиститися від коронавірусу: інформація щодо профілактики COVID-19
Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останніх 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країни, де зафіксовані випадки коронавірусу, – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі – лікар має алгоритм дій, що робити.
Торгівля людьми
"Торгівля людьми — це злочин, не будь байдужим. Разом ми можемо зупинити це!"
Торгівля людьми — це серйозна глобальна проблема, яка порушує основні права людини. Вона полягає у примусовому переміщенні, використанні або експлуатації людей через обман, насильство, погрози або маніпуляції. Потерпілими можуть бути як жінки та діти, так і чоловіки.ВАЖЛИВО знати про небезпеку, щоб не стати жертвою і допомогти іншим.
У разі порушення прав людини та громадянина, кожен може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод.
Для звернення до Уповноваженого доступні такі способи:
● Особисто: через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ або через регіональні громадські приймальні Уповноваженого.
● Поштою: на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008.
● Електронною поштою: .au.vog.namsdubmo%40eniltoh
● Телефоном: 0 800 501 720 або 044 299 74 08
Ці канали зв'язку забезпечують можливість кожному громадянину повідомити про порушення своїх прав та отримати відповідну допомогу.
Не будь байдужим!
Ці ресурси та організації готові надати консультації, підтримку і вжити необхідних заходів для того, щоб допомогти жертвам торгівлі людьми, а також запобігти таким злочинам.
Підтримка ментального здоров'я